День пам’яті жертв голодомору – щорічний національний пам’ятний день в Україні.

Мало знайдеться не тільки в історії України, а й світу таких жахливих трагедій, як голодомор 1932-1933 років, який випав на долю народу найродючішої і найблагодатнішої землі — України.
Голод — це не тільки смерть, а й духовна руїна, знищення здорової народної моралі, втрата ідеалів, занепад культури, рідної мови, традицій.
Сьогодні, коли від початку голодомору минуло десятки років, ми не маємо права забувати народне слово правди і довічного прокляття, послане на голови катам. Бо це слово здолало смерть, аби дійти до нас, збудити в наших серцях пам’ять про мільйони безвинно замучених предків і застерегти від повторення страшних помилок.
Учні школи гімназії не залишились осторонь дня пам'яті. У школі була проведена лінійка "Цей голодний 33..." під керівництвом педагога-організатора Терещук Л.Б.. Яка нагадала дітям про те, що голодомор приніс не лише страждання і смерть, а й посіяв страх серед людей, про те, що це голодне лихоліття найболючіше вразило дітей, - вони виявились найменш захищеними. Діти значно швидше захворювали внаслідок тривалого недоїдання і фізичного виснаження та вшанували пам'ять загиблих хвилиною мовчання.
Ми існуємо і пам’ятаємо. Ми існуємо, бо пам’ятаємо. Пам’ятаємо про Голодомор…