Сьогодні 1000 днів від початку повномасштабного вторгнення. Це 1000 днів незламності, відваги та щоденної боротьби героїчного українського народу за свободу, який довів усьому світу, що його дух нездоланний, а прагнення до перемоги — непохитне. Кожен день українського спротиву — це історії героїзму, болі, втрат і перемог. Це дні, коли вся країна, від військових до волонтерів, об’єдналася заради однієї мети — зберегти нашу незалежність і майбутнє. Ми пам’ятаємо, за що боремося. Ми вдячні кожному, хто стоїть на захисті України, хто допомагає в тилу, хто підтримує інформаційний фронт. Наші 1000 днів - це не лише про боротьбу, а й про незламну віру в те, що Україна переможе!
Із здобувачами освіти була проведена година спілкування «1000 днів незламності», під час якої учні згадували події свого життя, ділилися емоціями та враженнями. Ця зустріч нагадала ту страшну дату – 24 лютого 2022 року, коли росія розпочала масштабну військову агресію проти України, що призвела до численних жертв, руйнувань, а також до героїчної боротьби за незалежність, свободу та територіальну цілісність країни.

Я не згодний з тим, що ви говорите, але пожертвую своїм життя,
захищаючи ваше право висловлювати власну думку.
Вольтер
16 листопада відзначається Міжнародний день толерантності, запроваджений у зв’язку із ухваленням ЮНЕСКО у 1995 році Декларації принципів терпимості, в основу якої закладено положення, проголошені в Загальній декларації прав людини.
Толерантність – це повага до людської індивідуальності, визнання основоположних прав і свобод людини та громадянина, прийняття та правильне розуміння різноманіття культур та форм самовираження.
Здобувачі освіти провели цей день (14.11.2024р.) цікаво та змістовно, у піднесеному настрої.
Так, гімназисти розширили своє уявлення про толерантне ставлення до оточення, вчилися бачити індивідуальне в кожній людині, прагнули формувати почуття відповідальності за свої вчинки. Здобувачі освіти виконували ряд завдань, в ході яких ще раз переконалися, що у світі діють закони добра, терпимості, чесності, щирості, співпереживання та любові, а толерантність врятує світ.

Ти велична і проста.
Ти стара і вічно нова.
Ти могутня, рідна мово!
Мова – пісня колискова.
Мова – матері уста.
І. Багряний
9 листопада – День української мови та писемності… Це свято нині крокує державою по-особливому. Тому кожен громадянин України сьогодні, як ніколи відчуває свою причетність до свого народу, до своєї мови. Бо мова – це той інструмент, який об’єднує націю у єдине ціле. Це великий скарб, який треба шанувати, берегти і розумно збагачувати. Життя мови залежно від народу, який несе її у своїй душі, у своїх звичаях, традиціях, у піснях і у своїй культурі.
Рідна мова – це мова батька, мова мами, це мова народу, рідна мова – це мова серця. Живе наша мова - і наш голос звучить у вселенському хорі народів. Отже, живий наш дух, жива наша пісня, наша історія, наша єдність. Бо наша мова – це ми – українці, добрий, чесний, працьовитий народ, що тисячоліттями живе на берегах Дніпра і Дністра, від сивих Карпат до Чорного моря.
13 листопада відбувся виховний захід «Рідна мова». Учні 5 класу під керівництвом Гордієнко І.Л. розповіли про становлення цього свята, про актуальність його сьогодні. Перевірили свої знання у мовознавчій вікторині, читали вірші про українську мову, співали пісень...
Народ наш сміявся і плакав рідною мовою. Шануйте і любіть рідну мову, піклуйтеся про неї, захищайте, розкривайте для себе її велич й могутню силу. Збережіть її в усій чудовій красі для себе й наступних поколінь!